Методична проблема

    ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНИХ ТА ПАТРІОТИЧНИХ ЯКОСТЕЙ ОСОБИСТОСТІ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ



    Україна має давню і величну культуру та історію. Процеси становлення державності в Україні мають тисячолітні традиції. Як свідчить історія, вони не були простими і супроводжувалися національно-визвольною боротьбою українського народу. Події, що зараз відбуваються в Україні та світі, яскраво свідчать про те, що державна незалежність не є данністю, а постійно потребує захисту. Для успішного розвитку Української держави необхідно створити суспільство активних і свідомих громадян, громадян з високими патріотичними почуттями.
    Відповідно до Конституції України, Законів України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, «Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2015-2019 роки» одним із пріоритетних завдань освіти є патріотичне виховання молодих поколінь.

    З цього приводу у Методичних рекомендаціях наголошується, що патріотичне виховання має наскрізно пронизувати весь навчально-виховний процес, органічно поєднувати національне, громадянське, моральне, родинно-сімейне, естетичне, правове, екологічне, фізичне, трудове виховання, базуватися на національній історії, знанні та відстоюванні своїх прав, виконанні конституційних і громадянських обов’язків, відповідальності за власне майбутнє, добробут та долю країни.

   Патріотизм – складне і багатоаспектне поняття, яке розглядається з філософських, соціологічних, культурологічних, історичних і психолого-педагогічних позицій. Науковці трактують патріотизм як: якість особистості; сукупність ідей, переконань і дій; суспільний і моральний принцип; єдність почуттів, переконань і діяльності; здатності й потреби особистості; приналежність людини до певного етносу тощо.

   Проблема патріотичного, національно-патріотичного та військово-патріотичного виховання була предметом низки дисертаційних досліджень. Окремі аспекти цих проблем розглядалися стосовно:
  · навчання учнів молодших класів (С. В Долецька, М.М. Качур, О.Г. Коркішко, Н.В. Михальченко, М.С. Павленко);
    · виховання підлітків (Т.М. Гавлітіна, О.Ю. Ільченко, В.К. Кіндрат, Я. С. Овчинникова);
    · навчання та виховання старшокласників (О.В.Кириченко, В.О. Коваль, А.А. Назарчук, С. П. Оришко, Р. Петронговський С.С. Рашидова, О.Г.Стадник);
    · підготовки майбутніх фахівців (О.В. Абрамчук, О.І. Гевко, С.М. Додурич, В.А Дроговоз, О.М. Онопрієнко, В.В. Олещук, О.Г. ).
    Аналіз цих та інших дисертаційних робіт, присвячених вихованню патріотизму в школі, дає підстави зробити висновок, що переважна кількість досліджень стосується навчання образотворчого і декоративно-ужиткового мистецтва, української мови та літератури, краєзнавства, фізичної культури, військової підготовки, позакласних заходів, а також навчання учнів у початковій школі. Досліджень, присвячених патріотичному вихованню на уроках математики в сучасній школі, нам невідомо, хоча в науково-методичній та популярній літературі розглядаються окремі питання про національно-патріотичне виховання в процесі навчання математики (О.І. Баран, Г.П. Бевз, В.Г. Бевз, І. О.Василенко, О.О. Василенко, Н. О. Вірченко, А. Л. Воєвода, В.К. Григоренко, І. А. Сверчевська).
    У сучасних умовах розвитку суспільства вихованню підростаючого покоління в системі освіти відводиться велика увага. У Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді зазначається, що серед виховних напрямів сьогодні найбільш актуальними виступають патріотичне, громадянське виховання як стрижневі, основоположні, що відповідають як нагальним вимогам і викликам сучасності, так і закладають підвалини для формування свідомості нинішніх і прийдешніх поколінь, які розглядатимуть державу (patria) як запоруку власного особистісного розвитку, що спирається на ідеї гуманізму, соціального добробуту, демократії, свободи, толерантності, виваженості, відповідальності, здорового способу життя, готовності до змін.
    Повністю підтримуємо думку І. Д. Беха про те, що патріотизм на даний час є нагальною потребою і держави, якій необхідно, щоб усі діти стали національно свідомими громадянами – патріотами, здатними забезпечити країні гідне місце в цивілізованому світі, і особистості, яка своєю діяльнісною любов’ю до Батьківщини прагне досягти взаємності з метою створення умов для вільного саморозвитку і збереження індивідуальності; і суспільства, яке зацікавлене в тому, щоб саморозвиток особистості, становлення її патріотичної самосвідомості здійснювався на моральній основі.
    Мета роботи – розкрити зміст і структуру понять «патріотизм» і «патріотичне виховання» та висвітлити особливості здійснення патріотичного виховання в процесі навчання математики в школі.
   Аналіз різних підходів до тлумачення поняття «патріотизм» в українській літературі зроблено М. М. Качур у роботі. У багатьох роботах патріотизм трактується як духовно-моральна якість особистості, що базується на системі знань, почуттів, переконань, діяльності, і виявляється у ставленні людини до себе, свого народу, Батьківщини, її історико-культурних надбань, бажанні вдосконалювати себе й збагачувати рідну землю, прагненні бути корисним своєму народові, країні.
    Зрозуміти багатогранність цього поняття допомагає його структура, яку О. Г. Коркішко [5] подає через ставлення до:
   · себе: національна самосвідомість, честь, гідність, щирість, доброта, терплячість, чесність, порядність;
  · людей: толерантність, національний такт, милосердя, благородство, справедливість, гостинність, відкритість, щедрість, готовність допомогти, відповідальність перед своєю нацією;
    · Батьківщини: громадянська відповідальність, вірність, готовність стати на захист, бажання працювати для розвитку країни, підносити її міжнародний авторитет, повага до Конституції та законів держави; гордість за успіхи держави, суспільна активність та ініціативність;
    · національних цінностей: володіння українською мовою, бажання й потреба в накопиченні, збереженні та передачі родинних і національних звичаїв, традицій, обрядів; дбайливе ставлення до національних багатств, до рідної природи; шанобливе ставлення до національних та державних символів; почуття дбайливого господаря своєї землі.
    Як зазначає І. Д. Бех, патріотичне виховання дітей та учнівської молоді – це комплексна, системна і цілеспрямована діяльність органів державної влади, громадських організацій, сім’ї, школи, інших соціальних інститутів щодо формування у молодого покоління високої патріотичної свідомості, почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про благо свого народу, готовності до виконання громадянського і конституційного обов’язку із захисту національних інтересів, цілісності, незалежності України, сприяння становленню її як правової, демократичної, соціальної держави.
    У Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2015-2019 патріотичне виховання визначається як складова національного виховання, головною метою якого є становлення самодостатнього громадянина-патріота України, гуманіста і демократа, готового до виконання громадянських і конституційних обов’язків, до успадкування духовних і культурних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин. Воно сприяє єднанню українського народу, зміцненню соціально-економічних, духовних, культурних основ розвитку українського суспільства і держави.
   Будемо вважати, що патріотичне виховання учнів під час навчання математики це – особистісно орієнтований педагогічний процес, спрямований на набуття учнями інтегративної якості, яка характеризує їх позитивне ставлення до Батьківщини та її полікультурності, усвідомлення власної причетності до українського етносу та національної спадщини, відповідальне ставлення до розвитку особистості та вибору ціннісних орієнтацій.
   Виховання в процесі навчання – це лише частина цілісної виховної системи школи. Патріотичні почуття виховуються з дитячих років і, насамперед, у родині, де культивуються та зберігаються сімейні та загальнолюдські традиції та цінності, які згодом передаються дітям. У подальшому формуванню цінностей у підростаючого покоління, зокрема і патріотичних, сприяє школа та оточуюче середовище.
   Основні напрями в системі патріотичного виховання: духовно-моральне; історико-краєзнавче; громадянсько-патріотичне; соціально-патріотичне; героїко-патріотичне; спортивно-патріотичне; національно-патріотичне. У школі робота з патріотичного виховання молоді проводиться в двох напрямах:
   – на позакласних заходах (організація і проведення бесід, диспутів і конференцій патріотичної спрямованості, випуск газет чи брошур, перегляд фільмів, екскурсії, зустрічі з видатними людьми тощо);
   – на уроках (організація і проведення уроків математики з використанням матеріалу, що благодатний для здійснення патріотичного виховання).
   На уроках математики патріотичне виховання здійснюється за рахунок розширення змісту освіти, доцільних методів і форм навчання, використання сприятливих виховних ситуацій, а також особистості самого вчителя.
    Патріотичне виховання слід здійснювати в початковій, основній і старшій школі, але для кожної вікової групи вчителю математики слід висвітлювати різні аспекти патріотизму і робити акцент на відповідному напрямі. В початковій школі вчителі приділяють увагу закладанню основних моральних цінностей, норм поведінки. Перевага надається прикладам духовно-моральної, історико-краєзнавчої та національно-патріотичної тематики. Саме вчителі у співпраці з батьками мають закласти фундамент для формування особистості учня, який є частиною суспільства і громадянином своєї країни.


Концепція національно-патріотичного виховання дітей і молоді

Завдання національно-патріотичного виховання дітей та молоді

Методичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітній школі на уроках математики

Задачі, які носять елементи патріотичного виховання

Звіт про роботу над проблемним питанням

Всеукраїнська науково-практична конференція "Особистісно-професійна компетентність педагога: теорія і практика"





Немає коментарів:

Дописати коментар