Зазвичай у записі матеріалу педагогами використовуються текст із заголовками, списки, таблиці і схеми. Речі начебто прості і логічні. Проте всім знайоме зусилля, яке доводиться прикладати учневі, вчитуючись в конспект, навіть зроблений особисто. Чому?
- Записане важко запам'ятати і ще важче відновити в пам'яті. Це відбувається тому, що візуально такий запис виглядає монотонно, з елементами, що постійно повторюються, – словами, абзацами, списками і так далі. А ми, коли у нас перед очима пливуть монотонні картинки, легко відключаємося.
- У такому конспекті важко виділити головні ідеї. Зазвичай ці ідеї ми запам'ятовуємо завдяки особливим ключовим словам, які для нас є носіями вражень про ідею. Цих слів небагато і вони втрачаються в масі нічого для нас не значущих, звичайних слів.
- Час при такому записі витрачається дуже неефективно. Ми спочатку записуємо багато непотрібного, а потім вимушені це непотрібне читати і перечитувати, намагаючись знайти ті самі ключові слова і визначити ступінь їх важливості.
Наслідки всього цього обширні і різноманітні: нудьга, неуважність, не засвоюваність інформації, витрата часу, відчуття власної тупості, тиха ненависть до предмету, що вивчається, і так далі. Причому іноді чим старанніше ми записуємо, тим гірше результат, тому що ми вимушені боротися з самими собою, а це стомлює. Крім того, протягом останніх років об’єм навчальних матеріалів та вимоги до якості його засвоєння зростають.
З огляду на все вище перелічене на одному з етапів розвитку суспільства з’явилась необхідність застосування методу, який допоможе систематизувати та узагальнити отримані знання, закріпити уміння та навики. Новою але надзвичайно ефективною формою роботи над цією проблемою більшість учених сьогодні визнає технологію розробки Карт знань. Карти знань (майндмеппінг, ментальні карти, карти роздумів, концепт-карти) – це зручна і ефективна техніка візуалізації мислення і альтернативного запису. У сучасному розумінні – спосіб зображення процесу загального системного мислення за допомогою схем.
Майндмеппінг (mindmapping) – це зручна техніка, що дозволяє ефективно відновлювати інформацію, генерувати і фіксувати нові ідеї, робити висновки та встановлювати зв’язки між ними. Основою майндмеппінгу є інтелектуальні карти (mind maps), про які вперше було зазначено у знаменитій книзі «The Mind Map Book» Тоні і Баррі Бьюзена (Tony Buzan, Barry Buzan), що вийшла у 1993 році [1]. “Бьюзеновський” метод направлений на розвиток правої сторони головного мозку людини, яка, як правило, є менш розвиненою.
Особливість технології майндмеппінгу полягає у використанні радіального запису та побудові схематичних рисунків як альтернативи традиційному лінійному запису. Такі рисунки отримали назву інтелект-карти, діаграми зв’язків чи карти пам’яті. В інтелект-карті головна тема, на якій акцентується увага, розміщується в центрі, у фокусі уваги, і розкривається через ключові слова, що розміщуються на різнокольорових гілках, які розходяться від центру. Подібний спосіб запису дозволяє необмежено удосконалювати та доповнювати інтелект-карту, покращувати її якість, ефективність, оригінальність, привабливість за допомогою кольору, малюнків, символів, абревіатур. А це сприяє розвитку творчих здібностей при створенні і подальшому використанні карт, генеруванні ідей, а також покращує запам'ятовування інформації, що міститься в карті.
Користь застосування майндмеппінгу в освіті очевидна. Заслужений учитель України В. Ф. Шаталов ще в минулому столітті ввів поняття – «опорно-графічний конспект», який необхідно використовувати для послідовного, логічного розкриття теми та розвитку творчого мислення учнів [3]. З часом метод опорної графіки і метод майндмеппінгу почали використовувати ті ж основоположні принципи і застосовуватись для досягнення найважливіших педагогічних цілей.
Карта розуму (майдмапа) – це графічний вираз процесів багатовимірного мислення і тому є найбільш природним способом мислення людського мозку. При побудові інтелект-карти на папері потрібно дотримуватись певних правил:
– Зосередитись лише на ключових словах, поняттях. Саме вони позначаються основними блоками. Головний навчальний об’єкт зосереджується в центрі, всі інші асоціативні зв’язки йдуть в якості розгалуження від основного поняття.
– Для кожної гілки записуються споріднені поняття та позначаються ключовими образами.
– Блок-схема повинна бути завершена – всі блоки повинні бути пов’язані з іншим блоком та обов’язково мати присвоєні асоціації у вигляді графічних образів. – Карта знань складається у вигляді дерева, де менш вагомі ідеї та поняття відгалужуються від центральних гілок. (2)
Розглянемо ті переваги, які приносить метод інтелект-карт в освітній процес: карти знань ідеально підходять для використання в школах і коледжах, можуть бути застосовані до будь-яких видів завдань, активно привертають учнів різного віку до творчого мислення, організації і вирішення проблем. Гнучкість карт знань дозволяє розглядати будь-яку тему або питання, вони можуть використовуватися для всього класу, групи або індивідуально. Можливості карт знань дозволяють:
§ поліпшити пам'ять, нагадати факти, слова і образи;
§ генерувати ідеї;
§ надихнули на пошук рішення;
§ продемонструвати концепції і діаграми;
§ аналізувати результати або події;
§ підсумовувати інформацію;
§ організувати взаємодію між учнями в груповій роботі або рольових іграх.
Крім ознайомлення своїх учнів з теорією і практикою інтелект-карт, вчитель може використовувати інтелект-карти у вирішенні ряду власних практичних завдань, роблячи викладання і, відповідно, навчальний процес легшим і приємнішим заняттям.
Розглянемо поради Тоні Бьюзена, щодо правил, яких слід дотримуватись при створенні ментальних карт
1. Важливо розміщувати слова на гілках, а не в ромбах і паралелепіпедах тощо. Важливо і те, що гілки повинні бути живими, гнучкими, загалом, органічними. Малювання ментальної карти в стилі традиційної схеми повністю заперечує ідеї майндмеппінгу. Це сильно ускладнює рух погляду по гілках і вносить багато зайвих однакових, а отже монотонних, об'єктів.
2. Писати на кожній лінії тільки одне ключове слово. Кожне слово містить тисячі можливих асоціацій, тому склеювання слів зменшує свободу мислення. Роздільне написання слів може привести до нових ідей.
3. Довжина лінії повинна дорівнювати довжині слова. Це простіше і економніше.
4. Пишіть друкованими літерами, якомога ясно і чітко.
5. Варіювати розмір літер і товщину ліній залежно від ступеня важливості ключового слова.
6. Обов'язково використовуйте різні кольори для основних гілок. Це допомагає цілісному і структурованому сприйняттю.
7. Часто використовувати малюнки і символи (для центральної теми малюнок обов'язковий). Іноді ментальна карта взагалі може цілком складатися з малюнків.
8. Прагнути такої організації простору, щоб не залишалося порожнього місця, а гілки не розміщувалися дуже щільно. Для невеликої ментальної карти використовуйте аркуш паперу формату А4, для великої теми – А3.
9. Гілки, що розрослися, можна укладати в контури, щоб вони не змішувалися з сусідніми гілками.
10. Розташовувати лист горизонтально. Таку карту зручніше читати.
Звертайте увагу на форму ментальної карти, що вийшла, – вона багато що виражає. Цілісна, міцна, жива форма показує, що ви добре розібралися в темі. Буває і так, що всі гілки карти вийшли красиві, а одна – якась корява і плутана. Це вірна ознака того, що цій частині слід приділити додаткову увагу – вона може бути ключем до теми або слабким місцем в її розумінні. (3)
Наведемо застосування методу майндмеппінгу на практичному прикладі.
Наприклад, при вивченні у 8 класі теми «Квадратні корені. Дійсні числа» на етапі формування поняття дійсного числа, коли до відомих учням числових множин долучається множина ірраціональних чисел, зв’язок між числовими множинами можна показати за допомогою такої блок-схеми:
При вивченні у 7 класі теми «Трикутники» актуальною буде узагальнення видів трикутників у вигляді такої схеми:
Насправді такий «картографічний» підхід є унікальною можливістю дотримання максимуму умов для зберігання і розвитку знань. Така технологія вже використовується у навчанні студентів та може з успіхом використовуватися і в навчанні школярів [5].
Вважається, що карту знань як метод візуалізації інформації вперше застосував філософ Порфирій Тіросський ще в ІІІ столітті нашої ери, намагаючись розібратися в концепціях Арістотеля. Серйозні сучасні розробки в галузі картографування знань належать до 1960-х рр. і були пов’язані з розвитком теорії семантичних мереж стосовно вивчення людського мислення в процесі навчання.
Поява терміну «інтелектуальна карта» або «карта знань» («Mind mapping» або «Mind Map») та власне підвалини вчення ментальних карт було закладено Девідом Осубелом та розвинуті у працях Джозефа Новака та Тоні Бьюзена. Т.Бьюзен писав, що інтелект-карти «являють собою зовнішню «фотографію» складних взаємин думок в конкретний момент часу. Вони дають мозку можливість краще «побачити себе з боку», значно вдосконалюють всі розумові навички, підвищують компетентність, вносять до життя більше радості, впорядкованості і задоволення [3]. У російських наукових працях по системології схожі ідеї були виражені Г.П. Мельниковим і П.Г. Кузнєцовим та широко використовувалися Г.П. Щедровіцьким.
Література:
1. Buzan Т., Buzan В. The Mind Map Book: how to use radiant thinking to maximize your Brain's untapped potential. – London: BBC Boks, 1993.
2. Проблеми підготовки сучасного вчителя № 6 (Ч. 1), 2012 Милослава Черній Карти знань як засіб хбільшення ефективності засвоєння навчального матеріалу учнями та їх застосування за допомогою веб-сервісів.
3. Балик Н.Р. Структурування знань з допомогою сервісів Web 2.0// Шкільний світ: Інформатика. – 2008. – № 41. – С. 14-21.
Соціальні сервіси
1. http://wikitest.newline.net.ua/wiki/index.php
